мистецтво та кухню ми хочемо сприяти глибшій інтеграції українок та українців які живуть у Пясечно, з місцевою громадою. Соціальна частина пройде у формі компанії проти ксенофобії, пропагуючи толерантність та права людини. Буде записано серію підкастів – розмови з українцями, які живуть у Польщі, про проблеми, з якими вони стикаються, плани на майбутнє, чого вони очікують у Польщі та яка вона для мігрантів. Також відбудуться розмови з експертами з питань міграції. Ми поговоримо про складні справи, упередження, агресію та вартість толерантності. Однією з найважливіших подій стануть громадські дебати «Мігранти з України в Польщі. Чи ми поважаємо права людини?” На цей захід ми запросили поважних гостей з Фонду «Наш вибір», Фонду Спасіння та Міжнародної організації з міграції.
Ми хочемо говорити та впливати на наше стереотипне мислення та наше ставлення. Щиро запрошуємо на зустріч з Україною в Пясечно.
Зараз кінець лютого 2022 року коли я пишу цей текст, над Україною висить загроза російської агресії, весь світ тремтить від страху війни. Всі ми живемо в страху, але ще не закінчили боротьбу з пандемією. Але я дивлюся в майбутнє. Я дуже хочу, щоб Пясечно було містом, відкритим для всіх, поважаючи кожного, незважаючи звідки б їх дороги привели до Пясечна. Тому протягуємо руку, говорячи – давайте пізнавати один одного.
Катажина Буколь-Кравчик
Проектний координатор Президент асоціації «Ідея на Юзефослав».
Партнери
Організатори
Організатори: Ідея асоціації для Юзефослава Працює з 2014 року. Спочатку територією нашої діяльності були села Юзефослав та Юліанів, що знаходяться в спільноті Пясечно. З 2020 року ми розширили сферу нашої діяльності, яка тепер охоплює цілу спільноту. Наша головна мета – розбудовувати громаду та місцеву ідентичність жителів через різноманітні форми інтеграційної діяльності. Ми організовуємо спортивні, культурні та екологічні заходи, а також майстер-класи для дітей та підлітків. Ви познайомитеся з нами ближче, відвідавши наш профіль у Facebook або веб-сайт www.pomyslnajozefoslaw.pl.
Публічна бібліотека в Пясечно
Зникли бібліотеки, які ми знаємо з минулого, тобто тиха кімната з полицями, повними книжок, з папороттю та старенькою бібліотекаркою. Нинішня публічна бібліотека в Пясечно – це сучасна установа, діяльність якої набагато багатша, ніж просто запозичення книг. Штаб-квартира розташована в Освітньо-мультимедійному центрі в Пясечно, де можна помилуватися сучасною житловою базою, майстернями та виставковими залами. Також у Навчально-Мультимедійному центрі є кінотеатр та розважальний зал. Колектив працівників бібліотеки організовує зустрічі з авторами, виставки фото та живопису, вернісажі та різноманітні конкурси. Цим місцем керують із пристрастю та відданістю. Більше інформації можна знайти в профілі у FB або на сайті. library-piaseczno.pl
дебати
ПРО ТЕ, ЩО НАМ БОЛИТЬ
«Українці в Польщі. Дружба, Рівність, Братерство чи Розрахунок?
Відкриті публічні дебати про мігрантів і біженців та про дотримання прав людини»
Що ми знаємо про себе? Поляки про українців, українці про поляків?
Скільки в нас стереотипів і спрощених суджень про інших?
Найчастіше ми несвідомо стаємо їх полоненими. Ми сприймаємо мігрантів як найманих працівників, асоціюючи їх із домашнім доглядом, прибиранням чи роботою на будівництві. Про їхню долю та нелегкий життєвий вибір нам невідомо. Ми не знаємо, скільки з них працюють нижче своєї освіти та кваліфікацій. Тим більше, ми не знаємо про їхні переживання. Отже, що ми насправді знаємо? За даними проведеного дослідження, майже 30% українців, які проживають у Польщі, відчували нетерпимість.
Це означає, що троє з десяти українців у Польщі зіткнулися з нетерпимістю. Зараз, перед обличчям величезної гуманітарної кризи, таке ставлення може посилитися, також через навмисні зовнішні дії. Ми хочемо забезпечити рівне ставлення, взаємоповагу та повагу до прав людини. Ми вважаємо, що варто говорити та докладати зусиль, щоб змінити наше ставлення та вирішувати проблеми відразу, коли вони з’являються. Пясечинський повіт – один із найбільших у Польщі, до початку війни в Україні тут проживало кілька тисяч людей українського походження. Зараз ця кількість збільшилася, так як тут проживають втікачі від війни, які обрали Пясечно як безпечний притулок.
Запрошуємо усіх мешканців Пясечна, поляків та українців, тих, хто давно живе в Польщі, та приїжджих. Запрошуємо до участі в обговоренні посадових осіб гміни Пясечно, пясечинського повіту, працівників Головного управління поліції, прокуратури, міської варти, пожежної служби, місцевої преси, представників місцевих підприємств. «Захистимо те, що для нас найдорожче» (Володимир Зеленський) Модератором дискусії буде Мірослав Очкош (більше інформації тут), дискусія відбудеться за участі експертів, яких ми запросили (коротка інформація про них) Wołodymyr Zełenski
Учасники дебатів
Мірослав Очкош
Актор, режисер кіно і телебачення. Випускник Державної кіношколи телебачення і театрy у Лодзі та Варшавського університету економіки. Фахівець у сфері самопрезентації, мови тіла, побудови іміджу, маніпуляційних технік, риторичних елементів та роботи з голосом. Порадник і наставник іміджу ділових людей, політики та шоу-бізнесу. Спеціалізується на навчанні в галузі групового спілкування, створення організаційної культури, побудови та управління ефективної команди в компанії. Консультант з політичного маркетингу, модератор у кількох соціальних конфліктах. Викладач аспірантури зі зв’язків з громадськістю Колегіум світової економіки при Варшавській школі економіки, університету Банківської школи в Гданську. Член Академії PR-експертів. Коментатор радіо та телебачення, автор книг, «Мавс», «Невеликий посібник для великих ораторів», «Мистецтво говорити без нечіткостей». «Мистецтво говорити добре, без нудьги». Автор та співавтор кількох десятків статей у пресі на тему публічних виступів, самопрезентації та мови тіла. Власник консалтингової компанії навчальний курс “OCZKOŚ PERFECT IMAGE”.
Яніна Овчарек
Координатор Програми Міграції та розвитку робочої сили в Міжнародній організації з міграції, експерт у сфері легалізації перебування та роботи іноземців та інтеграції, 14-річний досвід управління та реалізації проектів у сфері управління міграцією, міжнародної трудової мобільності та інтеграція. Співавтор рекомендацій з питань міграції, інтеграції, права та міграційної політики. Сертифікований бізнес-тренер.
Від імені МОМ створила та координувала робочу групу бізнес-сектору з питань міграції. У 2018-2020 роках керувала імміграційним відділом Expatax Податкова консультація. У рамках проектів МОМ підтримує міста у створенні ефективних рішень та політики для підтримки інтеграції мігрантів. За освітою соціолог. Випускник Ягеллонського університету та Університету Даларна в Швеції. У дебатах вона представляє Міжнародну організацію з міграції. (МОМ) –є міжнародною організацію, Агентство ООН з питань міграції. МОМ була створена в 1951 році. Організація складається з 173 держав-членів, включаючи Польщу з 1992 року.
Місією МОМ – це сприяти впорядкованій міграції з повагою до прав людини на благо всіх. МОМ підтримує країни у вирішенні оперативних та соціально-економічних проблем, пов’язаних з міграцією, допомагає мігрантам, захищає їх права. Сприяє та підтримує соціально-економічний розвиток через міграцію, поважає права та потреби мігрантів та жінок-мігрантів.
МИРОСЛАВА КЕРИК
Історикиня, соціологиня, спеціалістка у галузі української міграції до Польщі. Президентка правління фонду «Наш вибір», координаторка проекту в Інституті філософії та соціології Польської академії наук, головна редакторка журналу «Наш вибір». На роботі вона поєднує розробку та впровадження інтеграційних заходів, спрямованих до мігрантів у Польщі, з дослідницькими проектами у сфері міграційних досліджень. Авторка багатьох статей та репортажів про становище українських мігрантів у Польщі. Членкиня міграційного комітету, який діє під патронатом Омбудсмена Республіки Польща. Володарка премії «Золоті віяли» від Міжнародної організації з міграції (Польща) за діяльність з інтеграції іммігрантів та премії Memoria Iustorum Люблінського Митрополита за діяльність на благо польсько-українського діалогу, а у 2020 році отримала Почесний знак пошани заслуженої для Варшави.
Фонд «Наш вибір» був заснований у 2009 році українцями та їхніми польськими друзями, щоб працювати для українських мігрантів у Польщі, допомагати їм інтегруватися в польське суспільство та польську культуру, а також знайомити польських громадян з українською культурою.
Фонд «Наш вибір» створив Український дім – місце для зустрічей та культурних заходів, яке є серцем української громади у Варшаві. Видає також газету «Наш вибір», яка підтримує розвиток культурних, освітніх, економічних та політичних контактів між Польщею та Україною, пропагує демократичні та громадянські цінності.
Каріна Мельницька
Каріна Мельницька – походить з України, здобула освіту в Центрі Східноєвропейських студій Варшавського університету та на факультеті міжнародних відносин Чернівецького національного університету (Україна). З 2015 року професійно пов’язана з тематикою міграції. З 2019 року працює культурною менторкою в Фонді “Оцаленє”, з 2021 року також як координаторка проєктів Фонду. Координує навчальні проєкти для іноземців та іноземок, надає безпосередню підтримку мігрантам та мігранткам, а також особам із досвідом біженства в процесі їх інтеграції в приймаюче суспільство. Авторка наукових публікацій, перекладачка.
Фонд “Оцаленє” (Fundacja Ocalenie, www.ocalenie.org.pl) з моменту свого заснування в 2000 році підтримує мігрантів і біженців в інтеграції та індивідуальному розвитку. Діяльність Фонду спрямована на зміцнення міжкультурного діалогу та громадянського суспільства. Фонд надає інтеграційну, юридичну та психологічну підтримку іноземцям в офісах у Варшаві, Лодзі та Ломжі. Окрім того, Фонд реалізує дитячі програми, спрямовані на підтримку дітей та молоді з сімей мігрантів і біженців, проводить курси польської мови для іноземців. Фонд також працює з приймаючим суспільством в рамках семінарів і тренінгів та бере участь у громадських дебатах.
літератури
Жанна Слоньовська
Жанна Слоньовська (нар. 1978 у Львові) — перша польська письменниця, для якої польська мова не є рідною. Навчалася в Українській академії друкарства у Львові, працювала на україномовному телебаченні, в російськомовній газеті та на польськомовному радіо. У 2002 році переїхала до Кракова, де живе з чоловіком і трьома дітьми. Її дебютний роман «Будинок з вітражем», опублікований у 2015 році, є важливою темою, коли йдеться про багатонаціональну історію Львова та історію України. У 2016 році її роман був удостоєний премії Конрада як найкращий дебют року, а також був номінований на премію Nike. У листопаді 2018 року роман увійшов до списку найкращих романів, перекладених англійською мовою, Ворицький Університет у Великобританії. «Будинок з вітражем» перекладено 6 мовами: російською, українською, англійською, французькою, німецькою, в 2022 році вийде іспанський переклад. Публікації про роман з’явилися в багатьох польських та зарубіжних ЗМІ, в т.ч. Financial Times, Le Figaro, Times Litterary Supplement, радіо RFI. У грудні 2017 року група з десяти французьких журналістів прилетіла до Львова, щоб піти по стопах героїв «Будинку з вітражем», результатом яких стало інтерв’ю, опубліковане в кількох газетах Франції. У травні 2019 року у видавництві «Знак» вийшов її другий роман «Острів». У 2020 році «Острів» вийшла українською мовою у львівському видавництві «Старий Лев». У 2022 році мають вийти «Золоті ворота», збірник знань про Україну у видавництві «Дві сестри» та третій роман.
Олеся Мамчич
Олеся Мамчич (1981) – українська письменниця. Закінчила експериментальний напрямок «Літературна творчість» Київського університету ім. Тараса Шевченка. Мешкала на передмісті Києва у творчій комуні, займається альтернативною освітою, промоцією читання, співпрацює із видавництвами для дітей та підлітків як редакторка. Авторка збірок поезії «Перекотиболе» (2005), «Обкладинка» (2014), «Сонце пішло у декрет (2014), а також десятка книжок для дітей. Лауреатка фестивалів «Таланти твої, Україно» (1992), «Молоде вино» (2001), Бієннале актуальних мистецтв (2004). Нагороди: «Культреванш» (2004), «Благовіст» (2006), «Урба-перехрестя» (2014), ТОП Барабуки (2020), BookForum Best Book Award (2021). Стипендії: мера Києва для талановитої молоді (2001), президента України для творчої молоді (2004), Лейна Кіркланда від Фундації «Лідери змін» (2021-22, Краків). У Польщі вірші Мамчич публікувалися на сторінках Babiniec Literacki i ArtPapier, а також у антології Wschód – Zachód. Wiersze z Ukrainy i dla Ukrainy” (2014; переклад Анети Камінської).
Живопис
Наталія
Народилася в Магдебурзі в Німеччині. Художниця, піаністка і … ентузіаст готельної індустрії. Навчалася живопису та фортепіано в місті Житомирі в Україні, готельної справи та гастрономії в місті Кракові. З великою охотою займається вивченням мов: польської, англійської, німецької та китайської. Також активно займається спортом. Її картини – це подорож у країну пам’яті та ентропії, роздуми про культуру та дослідження нових місць. Наталія поєднує спогади зі створенням світу, в якому вона може залишатися собою. У роботі та творчості шукає самореалізації та задоволення з самої себе. Насолоджується з зусиль вкладених в роботу, що також визначає її кінцеву вартість. Ефект – це більше, ніж сам образ, адже важливий також процес його створення та відчуття, які його супроводжували.
Василь
Василь – випускник Тeрнопольського вищого професійного училища технології та дизайну за спеціальністю різьблення по дереву. Нині мешканець Гданська, член Асоціації «Арт Стоп» у Страшині та лауреат 18-го Міжнародного осіннього салону «Високий замок» у Львові (2014) за званням «Особистості року 2019» у гданському повіті. Василь малює, ліпить, своє натхнення черпає з повсякденного життя, природи, а також з філософії та культури Далекого Сходу, слов’янських і православних. Приватно також спортсмен, триразовий чемпіон України з бодібілдингу.
З п’яти років живе в Польщі і займається своїми пристрастями тут. Він все більше використовує інші засоби виразності, крім живопису, різьблення та барельєфів, він також цікавиться кіно. Як він сам каже, що ніколи не здається, а його мотивацією є прагнення постійного розвитку не тільки художнього, але й духовного та фізичного.
фільм
Працюю на цвинтарі
Трагікомедія | 100 хв | 2021 | реж. Павло Беланський, Олексій Тараненко, Україна, Польща
35-річний Сашко очолює фірму, яка встановлює на цвинтарі пам’ятники. За кілька років роботи він був покритий шаром цинізму й іронії. Кожен із його клієнтів переживає особисту трагедію. Одного разу з’являється його 14-річна дочка і хоче відновити з ним контакт. Саша також зустрічає молоду жінку, яка щойно поховала сина та самотнього старця чоловіка, який замовив у нього пам’ятник. Його відсторонена поведінка повільно починає змінюватися. Стає зрозуміло, що в його минулому сталося щось, з чим до теперішнього часу він не міг змиритись.
Актори: Віталій Салій, Вікторія Городецька, Анна Іванова, Віктор Жданов, Олена Чохлаткіна, Максим Донець, Андрій Ісаєнко
Суперник
Драма | 96 хв | 2020 | реж. Маркус Ленц; Німеччина, Україна.
9-річний Роман доглядає за мамою Оксаною, яка виїхала на нелегальну роботу до Німеччини. Там вона живе з Гертом, 62-річним німецьким вдівцем, який страждає на цукровий діабет. Герт намагається подружитися з хлопцем, але Роман бореться за увагу мами. Раптом Оксана захворіла. Коли Роман залишається наодинці зі своїм суперником, виявилось, що у хлопчика і Герта розвивається нитка розуміння. Але згодом справи починають ускладнюватися ще більше.
У ролях: Єлізар Назаренко, Марія Бруні, Удо Самель
Кухня
Познайомимося з українською кухнею. Всі ми знаємо український борщ, а чи знаємо ми ще якісь страви з України?
17 вересня Публічна бібліотека прийме українських кухарів, які проведуть майстер-класи з приготування вареники. Але це ще не все, ви зможете почути про традиційну українську кухню та скуштувати її делікатеси. Будуть пиріжки, млинці, сало, справжній український борщ з пампушкою та інші фірмові страви, а на десерт – український сирник. Усі страви для нас приготує український ресторан з Пясечно – Козачок. Це місце, що поєднує українські традиційні страви та дивовижні інтер’єри, які повністю переносять наших гостей в атмосферу справжнього українського застілля, де завжди можна поїсти та випити досхочу! Тут можна скуштувати смачний український борщ з часниковою пампушкою, неймовірно смачні вареники, зроблені своїми руками, а також скуштувати знаменитий салат «Оселедець під шубою». Ласкаво просимо!
Купальська ніч – спільне коріння
Купальська ніч – спільне коріння 25 червня 2022 року, площа Кисела / Міський парк, Пясечно
Час: 16.00 – 22.30 Захід на відкритому повітрі організовано спільно з Центром Культури у Пясечно. Купальська ніч, що відзначається в Україні, пов’язана з літнім сонцестоянням та найкоротшою ніччю в році, і її святкування дуже схоже на ніч Свентоянську у Польщі.
Найкоротша ніч у році стала приводом для багатьох мистецьких заходів. Про цей давній звичай ми пам’ятаємо роками, спираючись на традиції, легенди та слов’янську міфологію. Двадцять п’ять років театральні колективи з Пясечно під керівництвом Анки Колановської разом із центром Культури у Пясечно запрошують мешканців на спільне святкування. Цього року під гаслом «спільне коріння» ми будемо шукати значення, ідентичні в польській та українській культурі.
В рамках цьогорічного заходу, організованого на площі Кисела з О 16.00 ви зможете дізнатися про українські страви, які подають місцеві ресторани, вироби ручної роботи, українські книги та навчальні матеріали з фондів Публічної бібліотеки в Пясечно. Також це нагода познайомитися з діяльністю фонду «Наш вибір», який керує Українським домом у Варшаві та працює для українських мігрантів у Польщі. Буде також плетіння вінків з гуртом Kłosowianki та численні мистецькі виступи.
Концерт розпочнеться о 18.00, на сцені виступить гурт Malwa Band з репертуаром української народної музики, лемківських пісень у сучасних аранжуваннях, а також популярної музики українською. Слідом за гуртом «Мальва» буде гурт «Міхалове», який представить світ зникаючих народних пісень: весни, жнив, весілля, кохання, дідових пісень, об’єднавши їх у історії про кругообіг природи та людського життя.
Після настання темряви, близько о 21.30 розпочнеться обряд Купальської ночі. Хода з вогнями пройде від площі до міського парку до ставка, де запустять вінки на воду, влаштують вогняні шоу та народні танці, почуємо народні пісні та заклинання. У світлі місяця, в теплі вогню, разом танцюючи та співаючи, ми будемо шукати надію і силу.
